П’ять днів з командою «Медичного десанту»: як проходять місії лікарів на деокуповані території

За понад півтора року повномасштабної війни багатьом з нас довелося приміряти нові ролі та змінити свої звичні будні. Як сьогодні проходять дні волонтерів, надзвичайників, військових психологів? Як влаштовані найвідоміші благодійні місії? Як працюють керівники благодійних фондів? Відповідь на ці запитання — у новій рубриці ELLE.UA, в якій герої нашого часу показуватимуть свої будні від першої особи.

Першими героями стала команда «Медичного десанту» — проєкту благодійного фонду «КОЛО», який з 3 жовтня 2022 року, коли стартувала перша місія, надає медичну допомогу мешканцям деокупованих, віддалених і малозаселених територій України. До складу десанту входять лікарі (офтальмолог, кардіолог, він же сімейний лікар і широкої спеціалізації, гінеколог, ЛОР, психіатр, травматолог), інтерни, які їм допомагають, та адмінгрупа. Також перед стартом поїздки команда накопичує певну кількість ліків, які надає пацієнтам безкоштовно.

На початку жовтня цього року стартувала чергова місія «Медичного десанту» на деокуповану територію Херсонщини. Як проходить місія, як влаштований побут команди, як виглядають прийоми пацієнтів та хто завідує власною аптекою «Медичного десанту»? ELLE.UA приєдналися до місії віртуально завдяки репортажу волонтерки благодійного фонду «КОЛО» Аліни Будньової.

День виїзду. Зранку зустрічаємось в офісі на «кораблику» та вантажимось. Це наш основний бус, який везе 8 пасажирів + водій та 90% ліків, обладнання медичне/технічне та особистих речей.

Також маємо маленьку «швидку», в якій їде 5 людей + водій та залишки особистих речей. Між собою називаємо її «патібас» або «спатібас» в залежності від настрою через те, що там відкидаються спинки й ці сотні кілометрів дорогами переживаються легше.

Перша ночівля в школі одного з сіл в Херсонській області. Провели там 2 ночі. Вся вода привізна, а після 20:00 починається час світломаскування. Тому приготування їжі було типовим для тих країв «під ліхтариками». Але прийом і люди з їх щирістю завжди нівелюють будь-які труднощі. Все-таки у воєнні часи живемо.

Наступне село у Херсонській області, у якому пройшли 2 перші дні. Етапи підготовки, наведення «марафету» у кабінетах. Кожного разу медпрацівникам амбулаторій, в які ми їдемо, наша медична координаторка Світлана Шатіліна надсилає презентацію зі всіма вимогами до кабінетів, в яких буде вестись прийом. На жаль, працівники не завжди дотримуються цих вимог, тому нашвидкуруч все робимо самостійно, наскільки це можливо, щоб візит до лікаря був комфортним, як для пацієнтів, так і для лікарів.

Загалом, це постійна історія. Щось прибрати, щось занести. обовʼязково зібрати всі квіти та вазони по амбулаторії для кабінета «психологічної допомоги», в якій приймають психіатри, щоб створити атмосферу «безпеки та спокою», наскільки це можливо.

Моменти прийому. Цього разу їхали таким складом: сімейні лікарі, кардіологи, гінекологи, психіатри (всі лікарі приймають з інтернами), офтальмолог, а також інтерн-ЛОР та інтерн-невролог з окремими прийомами. Люди різні, але всі однаково потребують допомоги. Інколи керівництво амбулаторій намагається знецінити нашу роботу, запевняючи, що у них «все добре, багато хто так приїжджає, та всього достатньо», але пацієнти вважають інакше. Тож і їздимо ми заради саме цих людей. Комусь допомагаємо зі встановленням діагнозу, комусь маємо можливість видати ліки або навіть окуляри, комусь просто даємо можливість «виговоритись» про те наболіле, що було і що далі відбувається.

Наші реєстратура та аптека. Реєстратура є важливою частиною прийому. Туди пацієнт приходить у першу чергу, щоб отримати «талончик» на конкретний час до конкретного лікаря. Ще до нашого приїзду сімейні лікарі сіл роблять попередній запис пацієнтів, яким, як вони вважають, найбільше потрібна наша допомога. Протягом дня наша координаторка Світлана продзвонює людей, які запізнюються, щоб дізнатись, чи чекати їх. У випадку, якщо у пацієнта плани змінились, то бере когось з «резерву», хто сидить і чекає з самого ранку на «віконечко» до бажаного лікаря. Таким чином запис виходить повний і місця не згорають.

На жаль, наскільки б не хотілось прийняти всіх, це все ж таки неможливо. Ні технічно по часу (зважаючи як мінімум на комендантську годину), ні фізично, враховуючи, що чим більше консультацій надасть лікар, тим менш якісними будуть останні з них. Тому в середньому лікарі приймають 25-30 пацієнтів на день. Приділяючи по 20 хвилин (знову ж таки в середньому) на кожного пацієнта. Технічно це можливо лише завдяки тому, що лікар працює з інтерном, з яким може розділити навантаження. Але, звісно, бувають і рекорди. Зазвичай рекордсменом є офтальмологічний прийом, але цього разу люди здивували своїм свідомим бажанням відвідати саме лікарів-психіатрів. Тому в один з днів кількість прийомів досягла 37. Прийом триває приблизно з 9-10 ранку до 19-20 вечора.

Аптека з Володимиром Нечипоруком на посаді лікаря-обіймолога (як його вже назвали з часом). Після кожного прийому лікарі відправляють пацієнтів до аптеки, в якій вже видаються медикаменти з призначень. Знову ж таки, мати весь арсенал препаратів та возити його з собою не є можливим. Тому ми замовляємо найбільш актуальні ліки, які підійдуть багатьом. Маємо вже небагато-немало, але близько 200 найменувань препаратів, які можемо видавати. Ліки, до речі, в більшості надає нам Тата Кеплер від фонду «Відчуй». У випадку, якщо запит не закривається повністю, то докуповуємо залишок вже самостійно від нашого БФ «Коло».

В останній день лікарського прийому виїжджаємо до Кривого Рогу для ночівлі, щоб у притомному стані та вигляді доїхати додому. По виїзду загалом: прийом триває 5 днів + 2 дні окремо дорога. Зазвичай це 5 різних сіл, інколи в одному селі можемо затриматись на 2 дні. Наприклад, цього разу було 2 дні в одному селі та по дню ще у трьох. Місця для ночівлі різні: школи, лікарні, безпосередньо амбулаторії, в яких і приймаємо. А інколи нас селять до місцевих. Це, напевно, наші найулюбленіші дні. Прийом завжди неймовірно теплий, люди намагаються надати всі можливі умови для комфортного відпочинку. А ще можна потеревенити про життя та перемогу перед сном та почути більше про їхню незламність у часи окупації.